Нещодавно у Білокриницьке лісництво, що входить до складу ДП «Кременецьке лісове господарство» завітали лісівники зі Швейцарії. Директорів лісових господарств і лісничих цікавила українська практика ведення лісового господарювання.

Українську сторону представляли заступник начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Ігор Гуменюк, директор ДП «Кременецьке лісове господарство» Тарас Криса, головний лісничий цього ж лісгоспу Сергій Колінчук і лісничий Білокриницького лісництва Павло Штиник.

Найбільше лісівників зі Швейцарії здивувало, що на місці природнього росту одних деревних порід українські лісівники садять інші. Ігор Гуменюк пояснив це тим, що ми відновлюємо лісові насадження відповідно до умов місцезростання. Так як у наших умовах найбільш економічно доцільною породою є дуб звичайний, то в дібровних умовах зростання ми висаджуємо дуб звичайний. У нас є програма «Діброва», згідно з якою лісівники відновлюють цінніші деревні породи (дуб звичайний). Зокрема, у Білокриницькому лісництві швейцарцям показали ділянку, де природнє поновлення сосни звичайної замінили на дуб звичайний. Як відомо, хвойні породи не дуже поширені на Тернопіллі – це видно з результатів проведення щоквартальних аукціонних торгів. А дубова сировина розкуповується завжди стовідсотково.

Цікавило іноземних гостей і те, якого віку саджанцями проводять посадку лісівники і чи пошкоджують їх лісові мешканці. «Звичайно, все це враховується при посадці і якщо на лісовій ділянці під майбутній дубовий ліс немає шляхів міграцій кабанів, то посадку проводимо методом посадки дуба жолудями, - поінформував директор Кременецького лісгоспу Тарас Криса. – Дуби від такого методу посадки здоровіші і менш уразливі до шкідників та буреломів у дорослому віці, а це немаловажний факт, адже погодні умови щороку привносять щось нове. То засуха, то повені, а то й вітровали – на все це потрібно вважати при посадці лісу. В більшості ж випадків садимо дворічні сіянці, які перед тим лісівники вирощують на лісових розсадниках, – резюмував директор лісгоспу.

Лісничий Білокриницького лісництва Павло Штиник охарактеризував всі види лісогосподарської діяльності лісництва, яке він очолює. Зокрема, цікавим є його місце розташування, адже його північну межу відділяє на межі Поділля і зони Малого Полісся лише кілометр від сусідньої Рівненської області. Саме ж лісництво знаходиться на території двох адміністративних районів – Кременецькому й Шумському і поділене на три урочища.

В кінці швейцарсько-української зустрічі лісівники обмінялися враженнями про побачене й почуте і побажали один одному успіхів на лісівничій ниві. Швейцарські колеги побажали лісовій галузі процвітання, а також, щоб українське лісівниче законодавство не гальмувало розвиток й процвітання лісової галузі, а навпаки допомагало лісівникам нарощувати лісові багатства краю.

Кременецькі лісівники ж у свою чергу запросили колег завітати й у інші лісництва Кременецького лісгоспу, зокрема, Суразьке, яке також буде цікавим для подальшого ознайомлення швейцарських лісівників з найціннішими високопродуктивними деревостанами, історичним досвідом ведення лісового господарства, типами грунтів, які дуже цікавлять швейцарців. Лісівники також запропонували зарубіжним колегам провести екскурсію Кременеччиною, яка багата своєю історією і яку недарма називають Малою Швейцарією.

Прес-служба Тернопільського облуправління ЛМГ