Зимовий ліс ще спить під білим снігом.
Дрімають сосни,граби і дуби.
Берізки голови свої схилили,
за руки їх тримають ясени.
І тільки китиці чарівної калини
всміхаються до сонця крізь дерев.
Вони одягнені в шапки-пухнаті,білі,
та ягоди червоні до тепер.
Пташки радіють-буде що поїсти.
І галасуя,на гіллі сидять.
Такі маленькі у великім лісі,
від холоду,від голоду дрижать.
А в верховітті злий північний вітер.
Від нього все навколо замерза.
Здається,що ніколи в цьому світі
не закінчиться ця крижана зима.
Так хочеться до серця пригорнути,
зігріти подихом замерзлі лапки їх.
Тепло душі з малими розділити
і щоб мороз стежки забув до них.
Зимовий ліс ще спить... І тиша навкруги...
І тільки де-не-де потріскують дерева.
У дуплах білки сплять і сниться їм весна.
Вона вже йде до них -зелена королева.
Автор невідомий.
На фото ліс - Білокриницьке лісництво.